Posted in: Останні новини

Як вибрати масло для спецтехніки?

Критерії вибору масла для спецтехніки

(будівельної техніки)

Мастильні рідини для спецтехніки (будівельної, дорожньої, лісозаготівельної, гірничодобувної, кар’єрної, сільськогосподарської, шахтної, портової, комунальної) виділяють в окрему групу. Даний підхід особливо виправданий щодо гідравлічних і трансмісійних продуктів. Але все більшого поширення централізованих систем змащення ставить виробників перед новими викликами, які вимагають, щоб масло відповідало параметрам відразу двох класів. Ще один аргумент на користь такого рішення – установка на спецтехніці гальм, які буквально «купаються» в мастильної рідини. Відповідно, антифрикційні якості масла потребують нормування, щоб не стати причиною збою роботи вузла.

Важливі характеристики

Одним із ключових питань є ціна. Адже масло для спецтехніки закуповується великими партіями. Тому велика частина мастильних рідин випускається на мінеральній основі. Якісне очищення бази і доповнення складу спеціальними присадками дозволяють досягти бажаних якісних характеристик при доступній вартості.

З огляду на специфіку роботи спецтехніки, з якою доводиться «працювати» в умовах підвищеного навантаження, великого значення набувають такі властивості масла:

– здатність протистояти природному зносу техніки. В задачу складу входить захист парів тертя при навантаженнях, в тому числі ударних;

– стабільний рівень в’язкості. Спецтехніка експлуатується протягом цілого року, тому мастильна рідина повинна зберігати робочі якості при будь-яких температурних умовах;

– невисока піноутворюваність. Це властивість набуває особливої важливості для гідравлічних систем, адже піна здатна негативно вплинути на функції пов’язаних з ними механізмів.

Ще одна важлива характеристика – антикорозійні властивості. Масло має забезпечувати захист обладнання від вологи, яка накопичується в маслоблоці або картері, і агресивних хімічних сполук, що провокують розвиток іржі.

Стандарт SAE

Основою для класифікації виступає рівень в’язкості. Для позначення цього параметра використовується маркування SAE. Вона вказує на характеристики мастильного матеріалу в залежності від сезону його застосування. За цим критерієм розрізняють літні, зимові та всесезонні масла.

Відповідно до стандарту SAE, допускається позначення максимум двох класів в’язкості (для універсальних продуктів, які можна використовувати протягом цілого року).

Увага! Для моторних і трансмісійних масел використовуються різні позначення. Завдяки цьому, за маркуванням можна визначити не тільки клас в’язкості, але і тип продукту.

Шкала індексів моторного ПММ починається від 0W і закінчується 60W. Чим нижче цифра, тим менше масло схильне загусанню на морозі. Високий показник говорить про збереження робочих якостей в умовах літньої спеки. Для трансмісійних ПММ використовуються індекси: низькотемпературні – від 70W до 85W і високотемпературні – від 80W до 250W.

Основні типи

Виділяють три різновиди мастильних матеріалів:

  • Мінеральні. Їх основа – очищена нафта. Самі бюджетні і найменш ефективні масла. Вони швидко втрачають в’язкість і окислюються. Продукт непридатний для роботи в умовах підвищеного навантаження;
  • Синтетичні. Їх отримують шляхом очищення газу. Використання в процесі виробництва контрольованого синтезу дає можливість спочатку задавати необхідні характеристики складу. Їх застосування дозволяє знизити кількість використовуваного палива, збільшити потужність мотора і скоротити рівень тертя між окремими вузлами. Синтетичні масла рекомендується застосовувати при високих навантаженнях, щоб збільшити робочий ресурс техніки і уникнути збоїв в її роботі;
  • Напівсинтетичні. Створюються шляхом змішування нафти і газу. Це ідеальний варіант для застосування при помірних навантаженнях.

В окрему категорію виділяють гідрокрекінгові масла. Йдеться про мінеральний продукт з поліпшеними характеристиками. За своїми властивостями він наближається до синтетичного масла. Але склад набагато швидше старіє, в результаті чого втрачає велику частину корисних якостей.

Тонкощі вибору

При підборі масла для конкретного агрегату потрібно враховувати вимоги щодо його якості, встановлені виробником. Так, для спецтехніки оптимально підходять мастильні склади, розроблені для дизельних вантажівок. Дуже часто на такі агрегати встановлюють дизельні двигуни, що робить вибір цілком виправданим.


Універсальні масла доцільно застосовувати лише в тому випадку, якщо виробник передбачив таку можливість. При цьому важливо дотримуватися рекомендацій щодо класу в’язкості. Відхилення в бік збільшення або зменшення допускається в наступних випадках:

  • в регіонах з холодним кліматом рекомендується заправляти обладнання маслом з меншим рівнем в’язкості;
  • в місцевості, де переважає жаркий клімат, а також при застосуванні техніки в гарячому цеху бажано використовувати мастильний склад, індекс в’язкості якого на крок вище, ніж рекомендовано виробником.

Наступний критерій – область застосування. Для класифікації продукту за цим параметром використовуються дві системи. Перша розроблена американським інститутом нафти. Відповідно до стандарту API, всі масла діляться на S (для бензинових моторів) і C (для дизелів). Подвійним маркуванням, наприклад SJ/CH-4, позначається універсальний склад, який можна використовувати для будь-якого типу двигунів.

УВАГА! Якість продукту позначається буквою. Чим ближче вона до кінця алфавіту, тим кращі характеристики мастильного матеріалу.


Європейська класифікація ACEA використовує більш суворі вимоги. Додатково вивчаються протизношувальні властивості масел. Склад для бензинових моторів позначаються літерою A, для дизелів – B і E. Що стоїть поруч цифра показує характеристики продукту. Чим вона вища, тим краще властивості ПММ.

Написати Коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.